olga_kulaj: (Default)
Пишу по-русски, чтобы было понятно тем, о ком говорю.
Нет, не совсем не здороваются, на наше приветствие все-таки отвечают, но как-то удивленно, а муж мой говорит, что даже немного испуганно. Но первыми - почти никогда. Причем, как большие группы, так и из двух-трех человек.

Когда мы с мужем только начинали ходить в горы, а это на протяжении многих лет были только Карпаты, узнали, что встречные туристы в горах здороваются, и сами стали так делать. Согласитесь, встретившись на безлюдной тропе, посмотреть друг на друга, и ни мур-мур - как-то странно.
Здоровались с нами и чехи, и поляки, все говорили "Добрый дэнь!"

Мы сначала думали, что это только в наших Карпатах такая традиция. Но с 2012 года нам пришлось приветствовать встречных туристов на разных языках, и "бонжур", во Французских Альпах, и "добрый дэнь" в Высоких Татрах (Словакия), и "ола" в Кордильера Пребетика (Испания) и даже "гутен таг" в Швейцарских Альпах. Иногда встречные первыми здоровались, иногда мы. Приветствие в горах - в порядке вещей.
(На фото - вид с нашей стоянки 22.07.17 г. на г. Близницу, видна немножко только ее вершина. Вечереет, горы дымят.)
20170722_192852
Еще один абзац... )
olga_kulaj: (Default)
Вот и последний пост из серии Испания 2016.
Вернее, последний был написан в самом начале, о нашем перелете домой, с видами Амстердамщины из окна самолета, с нашими приключениями в аэропорту Схипхол.
Здесь 4 октября. Послезавтра рано утром вылетаем. Завтра - сборы, уборка, конечно, зайдем и на свой ближний пляж (идти 3 минуты). А сегодня решили поехать к морской пещере Тайяда, полюбоваться красотой подводного мира. Да и в пещере еще раз хочется побывать (были 2 года назад).
Это от нас чуть больше 20 км на юг.
1. Возле ресторана "Mena" оставили машину, а дальше  вперед и вверх. В начале маршрута (там есть указатели) - следы большого пожара осенью 2014 года. Мы были там и через две недели, и весной, через полгода (Дикие гладиолусы на пожарище). Травянистые растения восстанавливаются, финики дикие не сильно пострадали, поэтому сейчас они в порядке, а вот сосны надо насаживать. Пока идет расчистка от сгоревших.


Читать и смотреть дальше... )
olga_kulaj: (Default)
Цей пост краще читати після " Чернігівщина. Еко-стежка по-європейськи".

Міжрічинський ландшафтний парк має статус регіонального. Його площа більше 100 тис. гектарів. А от озеро Святе площею 70 га всередині нього - це гідрологічна пам"ятка природи загальнодержавного значення. Для України воно унікальне, подібні є в сибірській тайзі, в Білорусі і країнах Балтії.
По обіді ми під"їхали  від села Отрохи до с. Рудня. Далі треба пройти лісом хвилин з десять. А оскільки десять пар чобіт (бахіл) нести одному буде важкувато, то їх роздають тим, хто піде на болото в першу зміну, назад понесуть ті, що в другу.
1. Роздача слонів бахіл. Настрій у всіх "в предвкушении".


Ходімо з нами (27 фото і 2 відео)... )
olga_kulaj: (Default)
   Мої давні читачі знають, що в мене і моєї сім"ї є певний досвід екскурсій і походів по природних парках Європи. І що по Карпатах ми ходили протягом 24 років. І на жаль, в більшості випадків порівняння в мене були не на нашу користь.
І от в суботу, 13 травня, я побувала на такій екскурсії і з таким гідом, що можу сказати - це справжній європейський рівень екостежки.
   Міжрічинський регіональний ландшафтний парк знаходиться всього в 64 км від Чернігова, від Києва трохи більше, і є найбільшим в Україні, площа його більше 100 тис. гектарів. Створений парк у 2002 році. Розташований у межиріччі Дніпра й Десни, звідки й отримав назву. Простягнувся з півночі на південь на 100 км, з заходу на схід на 64 км. 100 видів рослин і тварин, що тут мешкають, занесено до Червоної книги.

Їхали ми туди по старій київській дорозі, по тій, де біля с. Морівськ (рос. Моровск) сидів Соловей-розбійник. Через Якубівку, Козероги, Максим до с. Отрохи Козелецького р-ну, де розташувався офіс парку. Дорога - як пральна дошка, сотні нових латок, проїхати можна, лише біля с. Максим і в самому селі є ямки. Але поліські краєвиди за вікном компенсують оте "тик-дик, тик-дик".
1.І от ми на місці. Холодно, десь 9-10 град., йде дощ. Зліва - Музей лісових промислів.


Читати далі... (багато фоток) )
olga_kulaj: (Default)
Участь у конкурсі беруть діти та підлітки віком 6-17 років, а також педагоги загальноосвітніх закладів, шкіл естетичного та спортивного виховання м. Ніжина. За різними номінаціями - від кращих математиків до кращих танцюристів.
Нагородження відбулося в драматичному театрі Ніжина вчора, 11 травня. Враження прекрасні. Діти красиві, розумні, талановиті. Вшановували і педагогів,  що зуміли розкрити здібності і таланти своїх учнів.
Цей конкурс в Ніжині вже втретє проводиться за сприяння благодійного фонду "Копиця" , заснованого власниками фабрики дитячих іграшок , Копицею Наталією і Копицею Анатолієм. Про фабрику я розповідала тут. А якщо у вас в родині є маленькі діти, то вам ось сюди, в інтернет-магазин .

Сьогодні я познайомлю моїх читачів лише з однією учасницею - автором зареєстрованого рекорду України в номінації "Найбільша кількість пейзажів на гарбузових зернятах", 11-річною Анастасією Майоровою. Анастасія - учениця третього класу Школи мистецтв.
1. На рекорд номіновано 101 зернятко, а взагалі Анастасія розмалювала їх вже близько п"ятисот.


Читати далі (6 фото і 1 відео)... )
olga_kulaj: (Default)
Мій блог помер (впав в кому).
За чотири роки написано 548 постів, більшість з яких  - у формі фотозвітів про подорожі. Ці пости проілюстровані більше, ніж дев'ятьма тисячами фото, що зберігаються в в двохстах альбомах на фотохостингу Яндекс-фотки, з 16 травня забороненому в Україні.
Доступними для всіх лишаються пости про нашу подорож в 2013 році під тегом «Бродилки по Французским Альпам», деякі – про Карпати, і про мою вишивку стрічками.
Все інше, написане до 16 травня 2017 р., без фото.
Повноцінно переглядати мій журнал можуть:
а) ті, хто вміє обходити блокування;
б) в кого дуже старий браузер, наприклад, Опера і давно не оновлювався ( в мене так в планшеті, в комп'ютері не бачу);
в) ті, хто живе за межами України.
А оскільки кожен писака хоче, щоб його читали, а у випадку тревел-блога ще й дуже цінує коментарі досвідчених мандрівників, повернусь до того, що більшість постів про подорожі буду писати російською, щоб якщо вже українцям блог недоступний, то нехай би повернулись старі френди з Чехії, Ізраїлю, Данії, Німеччини,США, Фінляндії, Росії…
Так, так, в Росії теж є адекватні люди, і я ціную їхню думку.
На якому фотохостингу буду розміщувати свої нові фото – ще не вирішила, підказують добрі люди різні варіанти, але поки що зручнішого, ніж Яндекс-фотки, не знайшла. На ньому розміщувати не можу. Є в мене ще один, за який я навіть трошки плачу, як резервний, іноді буду використовувати, але чомусь якість фото звідти гірша.
Так що, залишається сподіватись на закінчення війни і на перемогу здорового глузду

На фото - Валенсія, Місто мистецтв і наук. ( це з того резервного фотохостинга)

Читать по-русски:
Читать по-русски: )
olga_kulaj: (Default)
Це була не розважальна подорож, а поїздка з особистих причин. І все ж, будь-яка поїздка залишає якісь нові враження.
Ніч в поїзді, потім  день, 8 червня, в Луцьку, і ще ніч в поїзді назад.


1. Почну з кінця. Вечір, залізничний вокзал Луцька, збираюся їхати додому. Цей гостинний волинянин з квітами і табличкою "Луцьк" зустрічає і проводжає пасажирів. Скульптура невеличка, менше метра, стоїть на парапеті, але дуже гарно вписується в пейзаж.



2. А почалась подорож поїздом Київ-Ковель з негативних вражень. Шість років я не їздила в поїздах. І нічого не змінилось на краще.
Читати далі ( 6 фото)... )
olga_kulaj: (Default)
Фото з візового центра Іспанії

Мій висновок:
Читати далі... )
olga_kulaj: (Default)
Думаєте, я вже закінчила свій серіал "Іспанська осінь 2016 р."?
-Ні. Це передостанній пост. Так що потерпіть ще  трошки. А втім, кому набридла моя Іспанія, ті не читають.
Уявляєте, яке в нас там було цікаве й насичене життя протягом 16-и днів, що вже написано 32 пости, і ще два залишилось!
Не писала, бо то часу нема, то більш нагальні теми, а Іспанія почекає... :)

1. Ну Медітеранео це Медітеранео (Середземне море), воно завжди прекрасне. І в жовтні теж.
Пляж Лес Ротес знаходиться не близько від нашого місця проживання, ( а в нас пляж піщаний) треба 15 км проїхати в центр Денії, потім вздовж берега ще близько дев"яти кілометрів. Паркінг - біля ресторана "Меnа".


Ще 11 фото для візуалізації мрій:
Ще 11 фото майже без тексту... )
olga_kulaj: (Default)
Ні, я розумію - всілякі зимові опеньки, сморчки і т.ін. Але маслюки! Минулого року ми їх збирали в травні. Наступного в лютому будемо?
А тут 30 квітня пішли з чоловіком в ліс, що біля дачі, по щавель. Умисно пішли далеко, близько 4 км в один бік, щоб погуляти. І от що назбирали:
1. В лісі (і на городі) дуже сухо, потрібен дощ. Маленькі грибочки просто позасихали, а великі ще цілком соковиті, і головне, не червиві. Звідки черв"якам знати, що настало літо? Вони на календар дивляться, а там весна.


А ліс наш такий красивий, де нема сміття.
Ще 4 фото... )
olga_kulaj: (Default)
"Декатлон" збирається відкритися в Києві на Петрівці в кінці цього року або на початку наступного. Майже стрибаю від радості.
Чому "майже"? - Бо думаю : "А що, як наші влуплять такі мита, що все одно доведеться шопінгувати в Європі?"
Ну, тоді порадію хоч за забезпечених спортивних українців, бо магазин не лише з доступними цінами, але й зручно структурований.
Я писала про нього тут http://olga-kulaj.livejournal.com/133261.html (про іспанський і взагалі, про цю мережу) і тут http://olga-kulaj.livejournal.com/2540.html (про французький).
olga_kulaj: (Default)
В Нидерландах есть Кекенхоф, в Киеве - Співоче поле, а в нашем провинциальном древнем городе есть своя тюльпановая красота. Ее нам дарят работники коммунальных служб, каждый год высаживающие десятки тысяч тюльпанов, и с каждым годом добавляются все более экзотические сорта. А впрочем, не такая уж мы и провинция - 300 тысяч населения и  до столицы 130 км.
1. Красная площадь, здание юстиции, вид из сквера им. Попудренко.


Приглашаю в прогулку по центру города... )
olga_kulaj: (Default)
22 квітня ми з чоловіком були в Києві у справах. На культурну програму часу було зовсім мало, бо хотілося до темна виїхати з Київської області, оскільки там ями на дорозі - просто жах (в Чернігівській дорога нормальна за українськими мірками).
Та й погода була зовсім не квітнева, холодно, вітряно, небо затягнуте хмарами, а ближче до вечора й дощ пройшов. І от вже коли ми зібралися виїжджати, дощик припинився і визирнуло призахідне сонечко. І нам вдалося побувати на виставці писанок, заїхали всього на півгодинки.
А скільки радості отримали!
На виставці були представлені роботи 585 художників. Не було вимоги дотримуватись канонів традиційного писанкарства. Тому тут  присутні різні жанри живопису, і навіть авангард. І вся  ця краса в такій великій кількості просто окриляє, і душа наче летить. А ще на обличчях людей - гарний настрій. Мабуть, і в них такі ж відчуття.
Хто не встиг побачити, тут 37 фото, майже без тексту:

1. Виставка проходила на Софійській площі, між двома храмами - Софійським собором і Михайлівським Золотоверхим.
На  цьому фото - Михайлівський.

Дивитись далі... )
olga_kulaj: (Default)
Сезон крокусів закінчився, почався сезон гіацинтів, примули і форзиції. Звичайно, й ранні нарциси розквітають, коли ми не на дачі. Але ми бачимо лише бутони і з"їдені оленкою волохатою квіти. Апетит в неї добрий, а ранніх нарцисів в нас не так багато, як гіацинтів (які вона теж любить), тому помилуватися не встигаємо.
1.

Ще 5 фото без тексту... )
olga_kulaj: (Default)
От мені все одно, з коров"ячого чи свинячого гною росіяни зробили свого півня. Малий він чи великий. Розтанув чи ні. Бо читаючи подібні публікації і реакцію на них , думаю: "На себе подивіться". І дуже мені не все одно, як живе Україна. Часто доводиться їздити через с. Деснянка, що в 8 км від Чернігова. Вчорашня з"йомка. Перепрошую за якість, знімалось навпроти призахідного сонця. 1. В"їзд в село. Три дні, як палили. Ще 6 фото чепурного українського села )
olga_kulaj: (Default)
Коли їдеш нашими занедбаними поліськими селами, така туга нападає... Але коли поспілкуєшся з людьми, які хочуть, щоб їхнє місто, селище чи село розвивалось, подивишся на результати їхньої праці, це додає оптимізму і віри в те, що Україна таки буде розвиненою країною.
6 квітня чернігівські журналісти, блогери і інші зацікавлені особи відвідали Ічнянський район з метою ознайомлення з життям об"єднаної територіальної громади (ОТГ). Парафіївка першою в області взяла участь в пілотному проекті в рамках адмінреформи, і у квітні 2015 року тут було створено ОТГ.
Як завжди, все нове в нас не завжди сприймається, як ОСББ в містах, так і утворення таких громад в сільських населених пунктах. Були побоювання людей, що за кожною довідкою доведеться їздити в Парафіївку, та й взагалі, "якось воно незвично". Але побоювання не справдились.
1. Колишній цукровий завод в Парафіївці, збудований ще цукровим магнатом Харитоненком, і закритий в 2008 р.


Що ж змінилось за менше, ніж два роки?
Фоторозповідь тут... (багато фото) )
olga_kulaj: (Карпати 2007)
Правда, схоже? Ремонт добігає фінішу. В перевах між фізичною роботою вишила занавісочку до полиці в ванні. дуже хотілось, щоб таку, як декор на плитці. Старалась. А вечірнє фото не передає краси кольорів. Чоловік притулив занавіску до плитки, щоб можна було порівняти.
olga_kulaj: (Карпати 2007)
Я вже з тим ремонтом зовсім здичавіла. Два тижні майже не була надворі. На дачу їздила лише раз, та й то в сутінках. І мало не запізнилась "на всю весну", як казав Паровозик з Ромашково.
А там така краса!

Ще 8 фото... )
olga_kulaj: (Карпати 2007)
Тримайтеся, сябри! Згадайте французькі революції, перегляньте фільм про Лєха Валенсу, пошукайте інформацію про наш Майдан. Нікому воля легко не давалась.
Ми з вами!
olga_kulaj: (Карпати 2007)
І як ото люди люблять робити ремонт кожні 5-6 років? Це ж стихійне лихо, особливо, якщо живеш в квартирі.
Ремонтується кухня і ванна. Намагаємося ремонт зробити максимально бюджетним. Далі вже тягнути нікуди, туалет зробили рік тому, а ванна й кухня в нас вже просто непристойні.

В перший день вранці чоловік не міг знайти хліб ( я ще спала в цей час). Зараз виробився певний алгоритм переступання через щось, пошуків того, що потрібно, варіння на балконі на електороплитці, притягнутій з дачі, накопичення посуду до вечора... І все одно, навіть пельмені з морозилки приготувати -ціла подія Добре, що сьогодні вже ванна не стоїть посеред зали , пардон, вітальні, але ми так не кажемо.
Зате в спальні з'явився умивальник з тумбочкою...
А пилу скільки! Мию підлогу кожен вечір, але лише так, щоб можна було пройти. Ото прибираннячко потім буде!
І от я дивлюсь на це все і думаю: "А як люди без будівельної освіти організовують ремонт? Це ж як робітники скажуть, так і буде? Що по технології, що по матеріалах, що по ціні?"

Так це в нас ще будівельники адекватні, колишні підлеглі мого чоловіка. Він в будівництві пропрацював весь свій офіційний трудовий стаж, більше 37 років( неофіційний -з 7 років до закінчення школи в колгоспі). Я теж була колись інженером-будівельником ( ще й потомственним), але значно менше років.

Друзі, ті хто не будівельник, а як ви ремонт організовуєте? І задоволені результатом (якістю і ціною)?

Profile

olga_kulaj: (Default)
olga_kulaj

September 2017

S M T W T F S
     12
34 56789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Oct. 17th, 2017 08:40 pm
Powered by Dreamwidth Studios