olga_kulaj

Оригінал поста тут https://olga-kulaj.livejournal.com/171085.html


Тут ви дізнаєтесь, і як ведеться клінінговий бізнес у Франції, і чому французи не раді, коли на курорті було багато росіян, хоч це й давало більші заробітки, і чому підйомники безплатні...
Це була нетривала поїздка, всього тиждень. В кінці квітня Анжеліка взяла кілька днів відпустки і захопила 1 травня (в Польщі це вихідний).
Скориставшись запрошенням від знайомого француза пожити безкоштовно в 12-місному шале, яке після закінчення лижного сезону стояло порожнє, (а хайкінг ще не почався) купили недорогі квитки Віззейром до Мілану (а далі – орендованою машиною), взяли дітей «в охапку» і полетіли. Два автокрісла обійшлись дорого, бо оплачуються як багаж.
Куршевель – дорогий лижний курорт. Це не одне село, а кілька, на різних рівнях, від 1300 до 1800 м.
На вечір суботи і на неділю (бо у Франції більшість магазинів не працюють) купили продуктів ще в Італії. А коли в понеділок пішли в супермаркет вже на місці, то дуже пошкодували, що не затарились харчами в Італії, настільки все дорожче.
В селі, де вони поселились, була вже справжня весна. У Варшаві – зовсім-зовсім весна, дерева цвіли. Тому дітям брали демісезонний одяг і кросівки. Хата була комфортна, але у перший вечір не вдавалось запустити опалення, навіть господарю дзвонили. Було холоднувато. Тільки вранці вдалось його увімкнути «методом тика», і весь тиждень жили в теплі.
Але коли мама з Діаною заїхали в сніги, а ще одного разу, коли сніг випав і на тому рівні, де стояло їхнє шале, в кросівках в Діани було мокро. Тоді мама їй казала: «Ти ж у нас тепер не тільки гірський турист ,а й сніговий. Будемо швидко йти, ніжки зігріються». І нормально, сліз не було.
1.

( Читати далі... )