olga_kulaj

Вот и последний пост из серии Испания 2016.
Вернее, последний был написан в самом начале, о нашем перелете домой, с видами Амстердамщины из окна самолета, с нашими приключениями в аэропорту Схипхол.
Здесь 4 октября. Послезавтра рано утром вылетаем. Завтра - сборы, уборка, конечно, зайдем и на свой ближний пляж (идти 3 минуты). А сегодня решили поехать к морской пещере Тайяда, полюбоваться красотой подводного мира. Да и в пещере еще раз хочется побывать (были 2 года назад).
Это от нас чуть больше 20 км на юг.
1. Возле ресторана "Mena" оставили машину, а дальше  вперед и вверх. В начале маршрута (там есть указатели) - следы большого пожара осенью 2014 года. Мы были там и через две недели, и весной, через полгода (Дикие гладиолусы на пожарище). Травянистые растения восстанавливаются, финики дикие не сильно пострадали, поэтому сейчас они в порядке, а вот сосны надо насаживать. Пока идет расчистка от сгоревших.


( Читать и смотреть дальше... )

Huerto del Cura, ботанічний сад, розташований в місті Ельче, в провінції Аліканте, області Валенсія  - перлина Пальмералю. Назва "Huerto del Cura" означає "Сад здоров'я" або "Лікувальний сад".
Тим, хто не читав двох попередніх постів про  Ельче, щоб оцінити титанічну працю десятків поколінь, що створили оазис в напівпустелі, рекомендую зазирнути в Дорога туди й назад в Ельче - столицю пальм і взуття (тексту мало, в основному, фото).
А щоб дізнатися цікаві факти з історії і побачити місто, можна зайти сюди Ельче. Пальми. Місто і музей Palmeral (тексту чимало, фоток теж).


( Читати далі... )

Полтора года назад мы ходили по горам возле селения Сагра (Sagra). Была весна, цвел боярышник, все благоухало и щебетало. Видели маршрут через Тормос, видели в селе стрелку, что по автодороге туда 1 км.
В этом году 1 октября , накупавшись в море, решили после обеда съездить   в Тормос, чтобы оттуда пойти в горы. От места нашей дислокации ехать чуть больше 20 км.
В инете я видела из Тормоса горные маршруты, на сьерра Мигдия и на другие направления.
1. Въехали мы в село в 15 час. 15 мин.


( Гулять с нами и узнать интересные факты (45 фоток)... )

Мы были на горе Сегария (Segaria) дважды. Первый раз - в октябре 2014 г. Вершину тогда не нашли, зато побывали в большой красивой  пещере. Да и поучились ходить по таким скалистым горам. Первый раз.
Второй раз - через полгода, весной 2015 г. Так красиво было! Тогда уже гора нас пустила на вершину. Высота ее 508 м. С вершины мы видели, что на западе и северо-западе от горы есть нагорье (Мала Говерла :)). Между нагорьем и горой - маленькое селение.
На этот раз нам захотелось пройтись по этому нагорью, узнать, проходимо ли оно вообще. Ведь это самые близкие горы от места нашего обитания - 5-7 км., можно туда ездить гулять.
1. Гора в разных ракурсах выглядит очень по-разному.  Утро. Едем в Дению. Параллельно нашей дороге видна платная АР-7.


( Read more... )

 Собственное имя оливы, которая растет между Ондарой и Денией La olivera del Diluvi (Олива Потопа). Наверно, местным жителям хочется верить, что  веточку именно из этого дерева голубка принесла Ною как знак окончания Потопа.

Известно, что оливе около тысячи лет. Когда Хайме I Завоеватель (король Арагона) во второй половине 13-го века завоевал, а точнеее, освободил от мусульман Валенсийское государство, в т.ч. Дению, эта олива здесь уже была.
Из Ондары, городка с шестью тысячами жителей, недалеко от Дении, есть пешеходный маршрут 6,5 км.
Но кто же не поленится идти по нему в жару, да еще в полдень?
Поэтому мы поехали машиной как можно ближе к нашим двум целям - оливе и башне.

 Мой супруг Леонид на фоне.

( Read more... )

Не знаю, як в усій Іспанії, але на Коста Бланка ми традиційних кладовищ не бачили, лише колумбарії, бо покійників там кремують.
1. Це крематорій на околиці Денії, фактично за містом. Дуже символічне зображення на фасаді. Називаються такі заклади  Tanatorio Krematorio. Ну, друге слово перекладу не потребує, а в першому я побачила, що корінь близький до Танатос (бог смерті). Знайшла переклад - похоронне бюро. Крематорії знаходяться за містом, буває на околиці, буває зовсім віддалено. А Tanatorio можна і в містах побачити.

( Читати далі (ще 3 фото)... )

Довелось нам в Испании воспользоваться прачечной самообслуживания. Надо было постирать два тяжелых стеганых покрывала и три одеяла. Нам это было интересно. В Дении прачечных несколько.
1. Слово Lavadora  мы знали. Другие, как "открыть дверь, загрузить" и т.п. тоже. Выучили новое -   secadora (сушилка).
Машины здесь на 14 и 18 кг, сушилка - на 18. Бывают прачечные, где машины на 21 кг, а в больших городах в помещении есть Wi-Fi и кофейный автомат. Здесь только машины, стол, корзина и три кресла.
Надписи на желтом баннере по-испански и по-английски.

( Читать дальше... (5 фото) )

Іспанські репортажі. Осінь 2016. Анонс
Іспанські репортажі 2016, осінь. Переліт туди.

Наступні 6 постів без фото, писались ще з Іспанії. З планшета, на жаль в ЖЖ фото не завантажуються, принаймні, з мого фотохостингу (Яндекс-фотки).
Ну й роумінг! (ми зараз в Іспанії)
Іспанські репортажі. Гастрономічне
Дрібничка, а приємно
В таку спеку на високу гору не полізу
Пенсіонерське
В Ель Верхелі на базарі...

Далі, написані вже вдома, повноцінні, з фото:


Іспанські репортажі 2016, осінь. Трохи моря.
Іспанці-українці, різниця в менталітеті. Культура водіння.
Туалет в самолете. Как пользоваться
Іспанські репортажі 2016. І про борделі...
Ще трохи про утилізацію відходів
К арке в скале Пенья Форада (la Peña Foradá ), в долине Vall de Gallinera
Прачечная самообслуживания в Дении
Особенности автозаправок в Испании
Магазин "Anticrisis"
І про відхід у вічність
Нужна перекись? - В супермаркет
Тысячелетняя олива (Oliva milenaria). Башня Карралс (Torre Carrals)
Китайський супермаркет
Вечерний поход на предгорье Сегарии.
Мыс Нау, пляж Гранаделья после пожара и мирадоры.
Селение Тормос и горы возле него.
Моя друга "ода" Декатлону (Decathlon). І трохи про шторм.
IKEA - ще одна моя мрія.

Далі буде...

А закінчиться все поверненням:
Переліт додому. Нідерланди. Пригоди в Схіпхолі

Вибачте на слові, але фігня той розрекламований роумінг від Київстару. По порядку: ще вдома я заходила в їхній офіс, мені чемно відповіли на всі питання, які я не змогла з'ясувати на сайті, дали роздруківку і сказали, що нічого робити не треба, тільки поповнити рахунок. Перетну кордон, все увімкнеться автоматично.

Я туди закинула ( страшно подумати) 350 грн., бо мене цікавив інтернет, а він в день коштує 35 грн., ліміт 100 Мб. Я не розраховувала на щоденне користування, але мала 2 цілі -навігацію ( бо в режимі офлайн на картах гугла не можна вибрати опцію "уникати платних доріг") , і іноді переклад, бо поки що жоден з офлайн-словників мені не сподобався.
І ще, якби мені тут довелось подзвонити чоловіку ( або навпаки, він мені), то і той, хто дзвонить, і той, що приймає, заплатили б по 20 грн. Дорого, але ж буває, що дуже треба.

І от після виїзду з Валенсії ми трохи заблукали, бо та тьотя, що "сидить" в супутнику, намагалась вивести нас на платну дорогу, а ми не хотіли, але чомусь і на свою добре знайому безплатну не потрапили.
Знайшли місце, де можна стати, і вирішили підключити інтернет від Київстар. Ага, якраз! Де сядеш, там і злізеш. Навіть натяку нема.
Вибрались ми своїми силами. Думаємо: "Ладно, тут якесь село, може в Гандії ловитиме". Але ні в Гандії, ні в Денії ніякого інету. Перевіряю сьогодні рахунок, а там поменшало приблизно на 70-80 грн. Хіба не свинство! За що?

Пішли ми вчора в іспанський Водафон ( не плутати з нашим, колишнім МТС, нічого спільного, крім назви, сімки різні). В мене є іспанська сімка. Хочу поповнити на 5 є., і згадую, що не знаю свого номера, він на квартирі, в блокноті.
Пишу смс дочці, а вона така зайнята на роботі, що й відповісти не може.

Питаю в співробітника офісу чи говорить англійською, показує пальцями, що літл ( мало). Кажу, що я теж літл, порозуміємось. Але слова "поповнити", "залишок на рахунку" і деякі інші я знаю лише іспанською.
Так і спілкувались. Хай живе іспансько-англійський суржик!
Він вийняв мою сімку, вставив у свій телефон, подзвонив колезі, що сиділа поруч, і взнав мій номер. Поповнили. Заодно я нарешті запитала, за яким номером дізнаватися про залишок на рахунку.

А потім ще й з'ясувала, що не треба змінювати сімку ( і номер), щоб підключити мобільний інтернет.
Заплатила 10 є. ( ну не гади -Київстар?) і отримала 1 Гб нормального інету.
Я ще вдома про це думала, але ж пропозиція Київстару здавалась дешевшою, і якби я не використала свою суму в роумінгу, мені б їх вдома на рік вистачило.

Вік живи -вік учись.
А суржик -вєлікоє дєло!

Р.S. А ще вчора мій чоловік, доки я відлучилась на 15-20 хв. навчав двох мусульманських жіночок користуватися прачечною самообслуговування, на "чистейшем испанском языке", а більше жестами. Головне- вони його зрозуміли, принаймні одна, та, що сказала " грасіас" , бо друга сказала "сенк ю".
Але про прачечну буде пост з фото, коли повернусь додому.

Щоб мої співвітчизники, які вперше потраплять, наприклад, до Франції чи Іспанії, не поводилися неправильно, ділюся лайфхаком.

( Пояснення тут ( без фото)... )