olga_kulaj

З "Мандрів Анжеліки, нашої дочки".
Хоч я й не футбольний уболівальник, але щиро бажаю успіху  збірній України на Чемпіонаті Європи.
А оскільки він починається сьогодні, то я й вирішила показати ці фото.
Французька футбольна федерація (фр. Fédération française de football (FFF)) — організація, що здійснює контроль і управління футболом у Франції. Заснована у 1919 році.
Тренувальна база знаходиться в передмісті Парижу.
1.

( Ще 9 фото... )

З мандрів Анжеліки, нашої дочки.
Мон-Сен-Мішель (фр. Mont Saint-Michel), гора Святого Михаїла - місце, де вважає за необхідне побувати кожен національно свідомий француз. Чому? - Бо за 13 століть існування аббатства на острові ця твердиня ніким не була завойована, навіть англійцями під час столітньої війни, хоч вони й тримали аббатство в облозі з 1424 до 1434р., зруйнували місто на острові, а аббатство так і не захопили.

1.І не лише серед французів це місце популярне. За рік його відвідує від 1,5 до 1,8 млн. туристів (за деякими даними, більше 3 млн.) Острів находиться в 285 км на північний захід від Парижу.
Тут бувають найбільші на європейському континенті припливи і відпливи. Під час відпливу вода може відходити на 18 км від острова. Під час припливів може заходити вглиб материка на 20 км. Швидкість підйому води 6,2 км/год.


( Читати й дивитись далі, в який авантюрний спосіб Анжеліка тут побувала... )

Из оглавления, что внизу этого поста, вы можете понять, как много успела Анжелика за четыре дня.
Но и это еще не все. Ей захотелось проехать к побережью Северного моря, ехала вот по таким бельгийским городкам и деревням.
1. "Село -  і серце одпочине..." (Т. Шевченко)



( Поехали, полюбуемся... )

Впервые мы с мужем побывали в Париже в июле 2012 г. Это был наш первый выход в свет, вернее в Европу.
С тех пор много где побывали и многому научились. И машину напрокат брать-пользоваться-сдавать, почти не зная языков.  И в английском я подросла над собой, по крайней мере, мой уровень уже точно можно назвать еще не разговорным, но хотя бы базовым.
И кто бы мог подумать тогда, что еще и испанский с мужем будем изучать?
Сейчас мы в пятый раз летим в Испанию, с пересадкой в Париже, ожидание - 7 час. Как не побывать в этом прекрасном городе, хоть и дороговато для нас (40е. на двоих туда и обратно)?
Сели в поезд RER, полчаса в дороге, и вышли на станции Нотр-Дам- Сен-Мишель.

( Гулять с нами по Парижу... )

С 6 по 28 октября мы с мужем были в Испании. Уже пятый раз, и не заскучали. Поскольку Виззэйр отменил прямые рейсы Киев-Валенсия, лететь пришлось через Париж, где между рейсами - 7 часов. Поэтому мы запланировали поездку в центр города, чтобы еще раз полюбоваться местами, где бродили три года назад. Париж был первым городом Европы, который мы увидели.
Аэропорт Шарля де Голля -  это настолько  интересное инженерное сооружение, что не меньше половины этого поста посвящено ему. В последнем посте этой серии еще о нем расскажу.
Поскольку назад мы летели с дочкой и семимесячной внучкой, поделюсь опытом перелета и пребывания в аэропортах с грудным ребенком.
А о прогулке по Парижу будет отдельный пост.


( Читать дальше здесь (35 фото) )

Сьогодні я розповім і про свої враження, і про те, що можливо, комусь буде корисним.
Багаж наш в Парижі "пересідав" на рейс компанвї Air-Europa до Валенсії сам, тому що купувався один квиток Київ-Париж-Валенсія.
Тому ми трохи лохонулись, і не пішли за тими, хто йде на отримання багажа, а стали шукати паспорт-контроль, щоб нас впустили до ЄС, і станцію поїзда RER, саме цього, а не SNCF ( їхня Укрзалізниця) чи ще якогось.
В результаті гарно роздивилися 2-й термінал, разів з п'ять поспілкувалися з дуже приємними дівчатами і хлопцями ( в більшості чорношкірими) біля інформаційних стійок ( яке щастя, що ці стійки є!), проїхали безкоштовним поїздом в інший термінал, і від висадки з літака до моменту посадки в поїзд RER, який повезе нас в Париж, пройшла ціла година.

Я прийшла до висновку, що хоч аеропорт величезний, боятися пересадки в ньому через незнання мов не варто. Навіть базовий рівень англійської допоможе.
Ну, і звичайно, треба трохи знати аеропортову термінологію - прибуття, відправлення, термінал, гейт, посадка, реєстрація і т.ін.
Нам пощастило, що не було ніякого форс-мажора, то вистачило мовного мінімума. В наступному пості розповім, як летіли місяць тому дочка, зять і їхня 5-місячна донечка, і як загубився багаж.

Оскільки я ще вдома зареєструвалась он-лайн, то отримала і роздрукувала по два посадочні талони на кожного, і в Парижі нам вже не треба було реєструватись на подальший переліт, тільки пройти сек'юрити, тобто контроль ручної поклажі ( де викладуємо на лотки, що рухаються по транспортеру, всі гаджети, годинники, ремені, куртки, і самі йдемо через рамку).
Перед вильотом варто ознайомитись з правилами авіакомпанії -розмір і вага багажа, ручної поклажі, що заборонено перевозити і т.ін.

Квитки на поїзд RER можна купити в автоматі за готівку ( монетами), але , звичайно, у нас не було з собою півцентнера євриків ( треба 40 на двох туди й назад). Десь є розмін купюр на монети, але ми його не шукали. Можна розрахуватися карткою, але з чипом ( в нас саме такі).Поруч з автоматами -звичайні каси, але до них черга. Став мій чоловік в чергу, а я пішла до автоматів, чекати, коли хтось буде купувати квиток, щоб попросити про допомогу в купівлі.
Допоміг молодий хлопчина, дуже привітний, англійська в нього краща, ніж у мене. І от ми з квитками. Я ще уточнила, чи треба компостувати при виході до поїзда. -Ні, так, як в метро.

А знаєте, що таке паризьке метро? - Станції там не оголошують, ( треба читати схему над дверями і дивитись на стіну станції) двері відчиняєш сам кнопкою, і квиток в дорозі загубити не можна, бо як при вході ми його вставляємо в щілину турнікета магнітною стрічкою вниз, а він вискакує з іншої щілини, так само ми це робимо і при виході.

В РЕРі все-таки станції оголошували французькою, англійською і іспанською мовами.

Поїзд рушив, і в вагоні якісь двоє чорнявих хлопців почали співати забойні пісні, від яких хотілося пританцьовувати, під акомпанемент колонки. Співали мовою, схожою на іспанську (може італійська чи португальська), потім пройшлись зі стаканчиком, але їм майже нічого туди не кидали.
Вони пішли до дверей, що між вагонами, один дістав свою "отмичку", відчинив двері і пішли в наступний вагон.
Пасажирів у вагоні ( і туди, і назад) не менше половини - різних неєвропейських рас.

Коли ми їхали назад, в поїзді грав на баяні явний француз пенсійного віку, всі мелодії мені знайомі, як естрадна, так і Моцарт з Дворжаком. Йому трохи кидали монет, і він бажав "бон вояж" і "бонжорне" (гарної подорожі і гарного дня).
Навпроти нас молода красива мама годувала грудьми малятко, мабуть, хлопчика. Ближче до аеропорту прилаштувала дитя в рюкзак, попереду себе, на спину почепила ще чималий рюкзак, в руки взяла сумку (не сумочку) і пішла до виходу. Вона хоч і висока, але така тендітна...

Ще трохи про аеропорт Шарля де Голля. Там можна не стояти в черзі на реєстрацію, а роздрукувати посадочний талон (boarding pass) самостійно в спеціальних терміналах, яких стоїть цілий ряд. В нас не було потреби, тому подробиць не знаємо.

В Парижі туристів - море, особливо китайців. Вперше ми тут були в липні, в розпал сезону, зараз -жовтень, ще й після зливи, і їх не менше. Але, на мій погляд, медом для них намазані три точки - Ейфелева вежа, Лувр і Нотр-Дам ( Собор Паризької Богоматері), навіть біля Пантеона і в Люксембурзькому саду туристів було зовсім мало. Більше було бігунів.

А сьогодні я таки в морі поплавала, вода й справді тепла, але треба плавати й плавати, не виходячи на берег, бо вітер холодний, хоч і пригріло сонечко. А вчора увесь день йшов дощ.

Из "Странствий Анжелики, нашей дочери".
Полюбовавшись на пять миллионов тюльпанов в парке Кёкенхоф (Нидерланды), погуляв по северной Венеции  - Брюгге (Бельгия), посмотрев на Брюссель, 4-го мая Анжелика направилась в Париж, чтобы сдать машину и оттуда улететь домой. (Это все она успела, присоединив к командировке в Париж четыре дня майских праздников.)
По дороге заехала в волшебный лес возле аббатства du Mont des Cats, основанного в 1826 году. Это во Франции, на окраине городка с труднопроизносимым названием Godewaersvelde (Годеверсвельд). Прямо на границе с Бельгией. заметной границы нет, французы ходят в бельгийские леса, бельгийцы - во французские.
1. И попала в сказку.


( Пройтись по волшебному майскому лесу... (12 фоток) )

Музей д’Орсе (фр. Musée d’Orsay), когда в нем еще разрешали фотографировать.
Фото сделаны в 2008г. Анжеликой, нашей дочерью.
Мы с мужем побывали в этом замечательном музее в 2012г. в "Свадебном путешествии 35 лет спустя".
В музее представлена скульптура и живопись 1850-1910г.г. Основа коллекции - работы импрессионистов и постимпрессионистов. Впечатление (импрессия) от музея прекрасное,  мы вживую увидели те шедевры импрессионизма, знакомые нам из открыток, альбомов, интернета, и еще намного больше. Есть там и фотографии, и  коллекция мебели и др. Музей находится в здании бывшего вокзала.
 Работы Моне, Мане, Ренуара, Сезанна, Писсаро, Ван Гога, Коро, Сислея и многих других выдающихся мастеров  - все это там есть.
1.


( Любоваться здесь...(22 фотки) )Бурдель Антуан,  "Геракл, стреляющий из лука( ещё )

Первая часть(вступительная) и карта маршрута здесь

День 6-й, 26 июля. Дорога в Альпы. Пасси (Passy).

Сегодня у нас - марш-бросок на юго-восток,  700км в Альпы. Поехали мои ребята брать машину напрокат. Долго их не было. Как оказалось, там был клиент из России, который по-французски и по-английски ни бум-бум, Анжелика помогла ему с переводом, особенно об условиях страховки. Потом нам сказала:"Вот видите, и человек без языка не боится ехать в чужую страну, и даже машину сам берет. А свет не без добрых людей, кто-нибудь поможет." И по дороге в отель, поскольку начало рабочего дня,  уже пробки и тянучки.


( Read more... )

Первая часть (присказка, не сказка) и карта маршрута здесь

День 4-й. Париж. Эйфелева башня. Сад Тюильри.
Сегодня наша цель - одна из самых посещаемых достопримечательностей Парижа,  Эйфелева башня (La Tour Eiffel). Построена как временное сооружение к Всемирной выставке 1989г., и служила входной аркой на выставку. Названа в честь своего конструктора Гюстава Эйфеля; сам Эйфель называл её просто — 300-метровой башней.
Ее не разобрали через 20 лет, как планировалось, так как пришла эпоха радио, а наверху башни были установлены радиоантенны. Гюстав Эйфель за свою долгую жизнь построил более 200 сооружений - мосты, виадуки, вокзалы, банки, школы, церкви, казино. Почти все 36 мостов являются примером уникальных инженерных решений.


( Прогуляться с нами... (43 фотки) )