З малятами в Куршевелі (Альпи, Франція)
Aug. 16th, 2019 12:22 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
olga_kulajОригінал поста тут https://olga-kulaj.livejournal.com/171085.html
Тут ви дізнаєтесь, і як ведеться клінінговий бізнес у Франції, і чому французи не раді, коли на курорті було багато росіян, хоч це й давало більші заробітки, і чому підйомники безплатні...
Це була нетривала поїздка, всього тиждень. В кінці квітня Анжеліка взяла кілька днів відпустки і захопила 1 травня (в Польщі це вихідний).
Скориставшись запрошенням від знайомого француза пожити безкоштовно в 12-місному шале, яке після закінчення лижного сезону стояло порожнє, (а хайкінг ще не почався) купили недорогі квитки Віззейром до Мілану (а далі – орендованою машиною), взяли дітей «в охапку» і полетіли. Два автокрісла обійшлись дорого, бо оплачуються як багаж.
Куршевель – дорогий лижний курорт. Це не одне село, а кілька, на різних рівнях, від 1300 до 1800 м.
На вечір суботи і на неділю (бо у Франції більшість магазинів не працюють) купили продуктів ще в Італії. А коли в понеділок пішли в супермаркет вже на місці, то дуже пошкодували, що не затарились харчами в Італії, настільки все дорожче.
В селі, де вони поселились, була вже справжня весна. У Варшаві – зовсім-зовсім весна, дерева цвіли. Тому дітям брали демісезонний одяг і кросівки. Хата була комфортна, але у перший вечір не вдавалось запустити опалення, навіть господарю дзвонили. Було холоднувато. Тільки вранці вдалось його увімкнути «методом тика», і весь тиждень жили в теплі.
Але коли мама з Діаною заїхали в сніги, а ще одного разу, коли сніг випав і на тому рівні, де стояло їхнє шале, в кросівках в Діани було мокро. Тоді мама їй казала: «Ти ж у нас тепер не тільки гірський турист ,а й сніговий. Будемо швидко йти, ніжки зігріються». І нормально, сліз не було.
1.
2.
3. От в такому селі й поселились.
4.
5. Це не дерево. Це замаскована вишка мобільного зв"язку. От так французи бережуть красу своїх Альп!
В перший день тато залишився з Тонею (їй тоді було менше 2 років), а мама пішла з Діаною (4 роки) на канатну дорогу. Дуже здивувалась, що безплатно (зазвичай підйомники дорогі навіть не на таких гламурних курортах). Але піднялись. Пересадка, щоб їхати вище, і теж чомусь безплатно. Між станціями пробіглися трохи по снігу, і намочили ноги.
Піднялися так високо, де повно снігу і лижники катаються. Діана задавала мільйон питань, мама відповідала. Обом сподобалось.
Тут побачили будівлю, (може, кафе?) біля якої була сонячна тераса з шезлонгами, і люди. Пішли туди погрітися. Сіли, тільки подумали, що треба зайти всередину, щоб купити щось гаряче, аж виходить месьє, приносить їм пледи і пропонує каву. Анжеліка питає, чи можна карткою розрахуватись. – Ні, це безкоштовно. Ми – сніговий патруль. Ви трохи змерзли, ми допомагаємо вам. От так Діана дізналась, що таке «сніговий патруль».
Чаю в них не знайшлося, мамі дали каву, дитині – сік.
Що за день такий халявний? 😊
Зігрілись, поїхали вниз. А працівниця однієї станції почула їхню українську, і призналась, що вона з України, давно тут живе, працює викладачем, не пам»ятаю, чого, а тут волонтерить. Одружена не з французом, а з якимсь іншим європейцем, мають тут бізнес. Живуть в цих краях давно.
Саме вона їм сказала, чому сьогодні під"йомники безкоштовні: бо це останній день сезону. Завтра майже всі закриваються.
6. Це на верхній станції підйомника. Останні лижники. Сніг тане.
7.В інші дні наші мандрівники ходили, гуляли, милувались красою. З»їздили у французьку «Венецію», місто Ансі (Аннесі), недалеко від Женеви. Воно прекрасне.
Тут малючкам показали, які квіти можна рвати (кульбабки на газоні), а які лише нюхати. Усвідомили.
8. Теж Ансі.
9. Біля Куршевеля.
10.
11. Там не тільки квіточки, а й жучок!
12. Зі свого села одного разу пішли до озера, а там таке замело, наче зима. Ну, нічого, в Тоні є транспорт – тато, а Діана – сніговий турист.
13.
14. А сніг все сипав і сипав. Назад йшли такою дорогою.
Якось до них прийшла прибиральниця, їй треба було дещо з’ясувати, і був вільний час, щоб поговорити. Анжеліка вільно володіє французькою, тому завжди користується можливістю поспілкуватися з місцевими, де б вона не була. Нерідко вдається поговорити з господарями ресторанів чи кафе, оскільки вони, зазвичай, в залі і готові до спілкування.
Вона розповіла всю «кухню» і економіку процесу. Що я вам скажу: ніде добробут не падає з неба, його треба заробити працею.
Анжеліка запитала, чи правда, що Куршевель – гламурний курорт для багатих росіян, бо, каже «мені аж незручно друзям сказати, де це я відпочиваю». Та жінка відповіла, що правда, але в останні роки стало легше, завдяки тому, що в Росії близько 2 млн. громадян стали невиїзними (не лише силовики, а й держслужбовці, і їхні родини). А раніше їх в Куршевелі було дуже багато, і це було нелегко. Бо їхня пристрасть смітити грошима дуже деморалізовувала місцеву молодь.
Тут їм батьки розказують, що всього треба добиватись освітою і працею, а тут приїжджають ті, що «пальцы веером», закуповують лижне спорядження на всю сім’ю на кілька тисяч євро, покатаються два тижні, а потім це все просто викидають чи залишають в номері.
Та й манери… Ставлення до обслуговуючого персоналу барсько-хамське, а французи до цього не звикли. В них – ліберте, егліте, фратерніте (свобода, рівність,братерство).
Тому, хоч заробітки стали менші, але місцеві жителі зітхнули з полегшенням, коли росіян стало менше.
Запросила ця жінка всю сімейку до себе в гості. На другий день поїхали до неї. А в неї ще й брат гостював, який чимало жив у Києві, дружина там працювала. Було про що поговорити.
А господиня показала в цокольному поверсі свій бізнес. Там – величезна пральна машина, як зріст дорослої людини, сушилка, парогенератор (бо всі ганчірочки-серветочки, що використовуються для прибирання, обробляються паром при 90 градусах), полички, на яких ті серветочки лежать, і на кожній поличці підписано їхнє призначення. І стіл з комп’ютером тут.
Коли вона розповіла, як організовується клінінг (прибирання) такого шале, як те, де мешкали наші мандрівники (на 2-3 поверхи), то Анжеліка просто «весь рот открыла» 😊
Оце логістика! Висока продуктивність не лише за рахунок інтенсивності фізичної праці, а й за рахунок грамотної організації. Запускається в будинок бригада з 3-4 чоловік, і всі дії попередньо дуже грамотно сплановані і продумані.
Нема такого, щоб хтось піднявся на другий поверх і забув взяти якийсь інструмент чи миючий засіб. Робиться справжнє генеральне прибирання за 4-6 годин. Це дорого. Але ті, хто хоче зекономити, і після кожних жильців наймає прибиральницю, яка робить звичайне прибирання, і наче б то після неї чисто, змушені через 4-6 місяців наймати таку клінінгову фірму, і тут бригада вже прибирає не 4 години, а 2 дні, і це вже обходиться господарю в кругленьку суму.
Гарно поспілкувались. І діти не занудились, чимось їх зайняли, та й тато був з ними.
От такий вийшов відпочинок в Альпах - і релакс, і свіже повітря, і цікаве спілкування. Трохи стомлювало, що готувала Анжеліка сама, (в кафе чи піцерію ходили рідко) а «молодим ростущим організмам» хочеться їсти чимало. Проте часто старалась робити щось таке, що можна поставити в духовку і зайнятись малятами.
15.
16.
17. Навіть оленів увечері побачили.
Тут ви дізнаєтесь, і як ведеться клінінговий бізнес у Франції, і чому французи не раді, коли на курорті було багато росіян, хоч це й давало більші заробітки, і чому підйомники безплатні...
Це була нетривала поїздка, всього тиждень. В кінці квітня Анжеліка взяла кілька днів відпустки і захопила 1 травня (в Польщі це вихідний).
Скориставшись запрошенням від знайомого француза пожити безкоштовно в 12-місному шале, яке після закінчення лижного сезону стояло порожнє, (а хайкінг ще не почався) купили недорогі квитки Віззейром до Мілану (а далі – орендованою машиною), взяли дітей «в охапку» і полетіли. Два автокрісла обійшлись дорого, бо оплачуються як багаж.
Куршевель – дорогий лижний курорт. Це не одне село, а кілька, на різних рівнях, від 1300 до 1800 м.
На вечір суботи і на неділю (бо у Франції більшість магазинів не працюють) купили продуктів ще в Італії. А коли в понеділок пішли в супермаркет вже на місці, то дуже пошкодували, що не затарились харчами в Італії, настільки все дорожче.
В селі, де вони поселились, була вже справжня весна. У Варшаві – зовсім-зовсім весна, дерева цвіли. Тому дітям брали демісезонний одяг і кросівки. Хата була комфортна, але у перший вечір не вдавалось запустити опалення, навіть господарю дзвонили. Було холоднувато. Тільки вранці вдалось його увімкнути «методом тика», і весь тиждень жили в теплі.
Але коли мама з Діаною заїхали в сніги, а ще одного разу, коли сніг випав і на тому рівні, де стояло їхнє шале, в кросівках в Діани було мокро. Тоді мама їй казала: «Ти ж у нас тепер не тільки гірський турист ,а й сніговий. Будемо швидко йти, ніжки зігріються». І нормально, сліз не було.
1.
2.
3. От в такому селі й поселились.
4.
5. Це не дерево. Це замаскована вишка мобільного зв"язку. От так французи бережуть красу своїх Альп!
В перший день тато залишився з Тонею (їй тоді було менше 2 років), а мама пішла з Діаною (4 роки) на канатну дорогу. Дуже здивувалась, що безплатно (зазвичай підйомники дорогі навіть не на таких гламурних курортах). Але піднялись. Пересадка, щоб їхати вище, і теж чомусь безплатно. Між станціями пробіглися трохи по снігу, і намочили ноги.
Піднялися так високо, де повно снігу і лижники катаються. Діана задавала мільйон питань, мама відповідала. Обом сподобалось.
Тут побачили будівлю, (може, кафе?) біля якої була сонячна тераса з шезлонгами, і люди. Пішли туди погрітися. Сіли, тільки подумали, що треба зайти всередину, щоб купити щось гаряче, аж виходить месьє, приносить їм пледи і пропонує каву. Анжеліка питає, чи можна карткою розрахуватись. – Ні, це безкоштовно. Ми – сніговий патруль. Ви трохи змерзли, ми допомагаємо вам. От так Діана дізналась, що таке «сніговий патруль».
Чаю в них не знайшлося, мамі дали каву, дитині – сік.
Що за день такий халявний? 😊
Зігрілись, поїхали вниз. А працівниця однієї станції почула їхню українську, і призналась, що вона з України, давно тут живе, працює викладачем, не пам»ятаю, чого, а тут волонтерить. Одружена не з французом, а з якимсь іншим європейцем, мають тут бізнес. Живуть в цих краях давно.
Саме вона їм сказала, чому сьогодні під"йомники безкоштовні: бо це останній день сезону. Завтра майже всі закриваються.
6. Це на верхній станції підйомника. Останні лижники. Сніг тане.
7.В інші дні наші мандрівники ходили, гуляли, милувались красою. З»їздили у французьку «Венецію», місто Ансі (Аннесі), недалеко від Женеви. Воно прекрасне.
Тут малючкам показали, які квіти можна рвати (кульбабки на газоні), а які лише нюхати. Усвідомили.
8. Теж Ансі.
9. Біля Куршевеля.
10.
11. Там не тільки квіточки, а й жучок!
12. Зі свого села одного разу пішли до озера, а там таке замело, наче зима. Ну, нічого, в Тоні є транспорт – тато, а Діана – сніговий турист.
13.
14. А сніг все сипав і сипав. Назад йшли такою дорогою.
Якось до них прийшла прибиральниця, їй треба було дещо з’ясувати, і був вільний час, щоб поговорити. Анжеліка вільно володіє французькою, тому завжди користується можливістю поспілкуватися з місцевими, де б вона не була. Нерідко вдається поговорити з господарями ресторанів чи кафе, оскільки вони, зазвичай, в залі і готові до спілкування.
Вона розповіла всю «кухню» і економіку процесу. Що я вам скажу: ніде добробут не падає з неба, його треба заробити працею.
Анжеліка запитала, чи правда, що Куршевель – гламурний курорт для багатих росіян, бо, каже «мені аж незручно друзям сказати, де це я відпочиваю». Та жінка відповіла, що правда, але в останні роки стало легше, завдяки тому, що в Росії близько 2 млн. громадян стали невиїзними (не лише силовики, а й держслужбовці, і їхні родини). А раніше їх в Куршевелі було дуже багато, і це було нелегко. Бо їхня пристрасть смітити грошима дуже деморалізовувала місцеву молодь.
Тут їм батьки розказують, що всього треба добиватись освітою і працею, а тут приїжджають ті, що «пальцы веером», закуповують лижне спорядження на всю сім’ю на кілька тисяч євро, покатаються два тижні, а потім це все просто викидають чи залишають в номері.
Та й манери… Ставлення до обслуговуючого персоналу барсько-хамське, а французи до цього не звикли. В них – ліберте, егліте, фратерніте (свобода, рівність,братерство).
Тому, хоч заробітки стали менші, але місцеві жителі зітхнули з полегшенням, коли росіян стало менше.
Запросила ця жінка всю сімейку до себе в гості. На другий день поїхали до неї. А в неї ще й брат гостював, який чимало жив у Києві, дружина там працювала. Було про що поговорити.
А господиня показала в цокольному поверсі свій бізнес. Там – величезна пральна машина, як зріст дорослої людини, сушилка, парогенератор (бо всі ганчірочки-серветочки, що використовуються для прибирання, обробляються паром при 90 градусах), полички, на яких ті серветочки лежать, і на кожній поличці підписано їхнє призначення. І стіл з комп’ютером тут.
Коли вона розповіла, як організовується клінінг (прибирання) такого шале, як те, де мешкали наші мандрівники (на 2-3 поверхи), то Анжеліка просто «весь рот открыла» 😊
Оце логістика! Висока продуктивність не лише за рахунок інтенсивності фізичної праці, а й за рахунок грамотної організації. Запускається в будинок бригада з 3-4 чоловік, і всі дії попередньо дуже грамотно сплановані і продумані.
Нема такого, щоб хтось піднявся на другий поверх і забув взяти якийсь інструмент чи миючий засіб. Робиться справжнє генеральне прибирання за 4-6 годин. Це дорого. Але ті, хто хоче зекономити, і після кожних жильців наймає прибиральницю, яка робить звичайне прибирання, і наче б то після неї чисто, змушені через 4-6 місяців наймати таку клінінгову фірму, і тут бригада вже прибирає не 4 години, а 2 дні, і це вже обходиться господарю в кругленьку суму.
Гарно поспілкувались. І діти не занудились, чимось їх зайняли, та й тато був з ними.
От такий вийшов відпочинок в Альпах - і релакс, і свіже повітря, і цікаве спілкування. Трохи стомлювало, що готувала Анжеліка сама, (в кафе чи піцерію ходили рідко) а «молодим ростущим організмам» хочеться їсти чимало. Проте часто старалась робити щось таке, що можна поставити в духовку і зайнятись малятами.
15.
16.
17. Навіть оленів увечері побачили.
no subject
Date: 2019-08-20 04:36 pm (UTC)no subject
Date: 2019-08-20 08:33 pm (UTC)