![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
olga_kulajДрузі, куди там Яценюк казав постити фото про стан доріг?
Ось так ми сьогодні поїздили:
1. Щойно виїхали з Чернігова, подумали, може повернутись назад. До речі, снігопаду в нас не було вже кілька днів.
2. Розвилка Андріївка- Кархівка. А нам прямо. Цією дорогою їздять в Славутич, на ЧАЕС і в Білорусь. Основний трафік - на Славутич.
3. Майже третина дороги отака, з трьома коліями. Не дві туди, дві назад, а на всіх ТРИ.
4. Більше половини - сніг, а частіше ось такий гібрид пральної дошки і ковзанки. Або просто ковзанка. Схоже, чистили, але не посипали сумішами.
5. Досвідчений водій вибрав швидкість 40-50 км/год.
Біля повороту направо, на Славутич, взагалі було повно снігу, наче нічого не чистили, і в межах мого бачення дорога на Славутич не чищена. Але нам не туди, нам прямо, на кордон.
6. Нарешті залишилось 4 км до кордону. Там повинні закінчитись наші муки (з багаторічного досвіду).
7. Все, кордон проїхали. Відразу бачимо інфу, що дорогу Р35 обслуговує Гомельавтодор.
І тепер у нас швидкість 80-90 км/год.
Не можемо зрозуміти: Чому в Білорусі при всіх президентах ( а у всіх них прізвище Лукашенко) дороги чистять навіть на такій трасі, де машин одиниці, де виселені села, і коло дороги в лісі знаки радіаційної небезпеки? І навіть в малих селах чистять.
І чому в нас при всіх президентах - Ющенку, Януковичі, Порошенку їх не чистять? Чи може, як казав геніальний одесит, "что-то не так в консерватории?"
8. Оранжева машина розкидає піщано-сольову суміш.
9. Майже всі ці 55 км ми їхали майже ( а іноді й зовсім) по сухій дорозі.
10. Найгіршими в Білорусі були такі ділянки, один раз були наледі, і пару разів свіжі замети на третину дороги, їх намітало в нас на очах. Сумарно незручності на білоруській дорозі склали близько 2 км. Приблизно стільки склали зручності на українській. Відстані однакові, кордон рівно посередині.
Що в нас краще: як завжди, наша митниця працює швидко (якщо не потрапити на перезмінку), а білоруська, як завжди, телиться.
Навіть коли на пункті пропуску наша машина єдина, ніякої черги, я не пригадую за 24 роки регулярних поїздок, щоб ми проїхали його менш, як за 30 хв.
Та ще й порядки в них регулярно змінюються, то :"Ждите в машине, не выходите, мы подойдем", то "А почему вы сидите? Подходите?" І такі зміни постійно.
Сьогодні білоруси не лише багажник перевіряли, а й бардачок, і навіть капот відкрили. Ну, добре, розумію, не хочуть, щоб ми туди зброю везли.
Але назад я дуже здивувалась - вперше й мене попросили вийти з машини і обшукали металошукачем. Чоловіка теж. Цікаво, що ми такого можемо вивезти, що зашкодить Білорусі?
Ось так ми сьогодні поїздили:
1. Щойно виїхали з Чернігова, подумали, може повернутись назад. До речі, снігопаду в нас не було вже кілька днів.
2. Розвилка Андріївка- Кархівка. А нам прямо. Цією дорогою їздять в Славутич, на ЧАЕС і в Білорусь. Основний трафік - на Славутич.
3. Майже третина дороги отака, з трьома коліями. Не дві туди, дві назад, а на всіх ТРИ.
4. Більше половини - сніг, а частіше ось такий гібрид пральної дошки і ковзанки. Або просто ковзанка. Схоже, чистили, але не посипали сумішами.
5. Досвідчений водій вибрав швидкість 40-50 км/год.
Біля повороту направо, на Славутич, взагалі було повно снігу, наче нічого не чистили, і в межах мого бачення дорога на Славутич не чищена. Але нам не туди, нам прямо, на кордон.
6. Нарешті залишилось 4 км до кордону. Там повинні закінчитись наші муки (з багаторічного досвіду).
7. Все, кордон проїхали. Відразу бачимо інфу, що дорогу Р35 обслуговує Гомельавтодор.
І тепер у нас швидкість 80-90 км/год.
Не можемо зрозуміти: Чому в Білорусі при всіх президентах ( а у всіх них прізвище Лукашенко) дороги чистять навіть на такій трасі, де машин одиниці, де виселені села, і коло дороги в лісі знаки радіаційної небезпеки? І навіть в малих селах чистять.
І чому в нас при всіх президентах - Ющенку, Януковичі, Порошенку їх не чистять? Чи може, як казав геніальний одесит, "что-то не так в консерватории?"
8. Оранжева машина розкидає піщано-сольову суміш.
9. Майже всі ці 55 км ми їхали майже ( а іноді й зовсім) по сухій дорозі.
10. Найгіршими в Білорусі були такі ділянки, один раз були наледі, і пару разів свіжі замети на третину дороги, їх намітало в нас на очах. Сумарно незручності на білоруській дорозі склали близько 2 км. Приблизно стільки склали зручності на українській. Відстані однакові, кордон рівно посередині.
Що в нас краще: як завжди, наша митниця працює швидко (якщо не потрапити на перезмінку), а білоруська, як завжди, телиться.
Навіть коли на пункті пропуску наша машина єдина, ніякої черги, я не пригадую за 24 роки регулярних поїздок, щоб ми проїхали його менш, як за 30 хв.
Та ще й порядки в них регулярно змінюються, то :"Ждите в машине, не выходите, мы подойдем", то "А почему вы сидите? Подходите?" І такі зміни постійно.
Сьогодні білоруси не лише багажник перевіряли, а й бардачок, і навіть капот відкрили. Ну, добре, розумію, не хочуть, щоб ми туди зброю везли.
Але назад я дуже здивувалась - вперше й мене попросили вийти з машини і обшукали металошукачем. Чоловіка теж. Цікаво, що ми такого можемо вивезти, що зашкодить Білорусі?