olga_kulaj

О 5 год. 15 хв. ми виїхали з Денії. Виліт з Валенсії на Амстердам о 9.10.
Їхати менше 100 км. Доїхали, як завжди, з пригодою: вже в семи-восьми кілометрах від Centauro (контора прокату автомобілів, де ми здамо свій Fiat Panda) заблукали.
Та ще й навігатор Google maps всю, досить добре знайому, дорогу не говорив, а тільки бомкав перед змінами в маршруті, а я за нього казала:"Через 600 метрів   триматися лівої сторони"). Ну, і наговорила...

А як заблукали, хоч я і увімкнула інет (з іспанської сімки ще залишались мегабайти), і ми були в онлайн-режимі, не поспішав перебудувати маршрут, а ми на швидкості, і зупинитись нема де, і єдине, що я бачила на карті, - це де ми знаходимось і як все далі віддаляємось від аеропорту. Так що, перебудовувала маршрут в голові.
Ще темно.
Раптом чоловік каже: "Мабуть, бензин закінчився." Не показує, на скільки км вистачить. На старті показував на 149 км, потім, коли  до  Валенсії залишалось близько 50 км, показував, що вистачить на 120. Ми й хотіли заправитись ще недалеко від дому, але заправка виявилась не цілодобовою, вночі - самообслуговування. Роздивились, зрозуміли, що заправитись зуміємо, а от чи зуміємо оплатити, не впевнені.

Виблукали хвилин за п"ятнадцять. Це зараз так все спокійно пишеться, а тоді стресонули обоє. До аеропорту кілька кілометрів, дорога, на якій не можна зупинятись, чужа країна, малознайома мова... І ти тут без бензину. Але їдемо.
Приїхали до воріт контори - зачинено. Кажу:"Якщо в договорі написано, що здаємо машину о 7.15, то здамо, може вони відчиняються о сьомій." Точно, рівно о сьомій прийшли хлопці і відчинили.
Ми тільки відкрили багажник, як водій автобуса вхопив наші чемодани і перевантажив їх в автобус. За 5 хвилин здали ключі і машину. До аеропорту їхати 3-4 хвилини, там теж водій вивантажував наш багаж (а один чемоданчик не легенький, 24 кг.).

І от ми в літаку, везе нас Transavia. З сумом дивимось на літак лоукст-компанії (бюджетної) Wizzair, яка вже більше двох років, як закрила свою "дочку" в Україні. І не можуть тепер наші співвітчизники дешево і швидко злітати у Венецію, Мілан і в цю ж Валенсію, до якої від Києва летіти 3 год. 45 хв, назад 3.15 (бо Земля крутиться).
1. Валенсія, аеропорт Манішес, вантажать наш багаж.


( Читати і дивитись далі тут (40 фоток)... )

В прекрасном настроении после прогулки по Городу искусств и наук мы поехали в исторический центр Валенсии.

1.Сначала вдоль бывшего русла реки, которое стало парком, и где мы ходили полчаса назад.

Какой у нас получился облом, увидите дальше. Боле удачным мне кажется украинское выражение "облизня з'їли". Интересно, какой аналог в русском литературном языке? Все-таки "облом" - это сленг.
( Какой мы увидели Валенсию (20 фоток) )

Как прекрасен парк Турия в Валенсии! В его состав входит Город науки и и искусств (Ciudad de las Artes y las Ciencias) Немного об этом комплексе, построенном в 90-х годах в бывшем русле реки Турия, я рассказывала здесь . Подробнее - будет отдельный пост.

1.

Но мы увидели и то, что нас шокировало.

( Одна фотка 18+ )

Предисловие здесь
Начало о Городе науки и искусств здесь . Напомню, там  Анжеликины апрельские фотографии всего того, что 17 ноября нам удалось увидеть только издали.
В этой поездке по Испании многое для нас с мужем было впервые в жизни - впервые в Испании, впервые побывали в пещерах (если не считать ледяную в Альпах), впервые ели паэлью, впервые муж водил машину на европейских дорогах. Так же и океанариум, и шоу дельфинов было для нас впервые.

Посещение океанариума было самым дорогим из всех удовольствий, которые мы получили в Испании. Вход в музеи, парки и другие достопримечательности был от бесплатного до 4 евро. А здесь - почти по 31е. на каждого (в том числе аудиогид 3е. и посещение шоу дельфинов, мы так и не поняли, сколько оно  стоит).
1.

( Поздороваемся с акулами... )