І знову я вчилась
Feb. 29th, 2016 10:08 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
olga_kulajПам"ятаєте, я в грудні розповідала про тренінг "ІТ-технології в діяльності громадських організацій"?
А 27-28 лютого була його друга частина. Навчались інтенсивно, з 9 год. до 19год. в суботу, і з 9 до 16 год. в неділю.
А виросла над собою - аж об стелю стукаюсь.
Була нова інформація, аналітична і творча робота в групах, рухливі ігри, і, звичайно, практика за комп"ютерами.
Закінчилось тим, що ми навчилися робити сайти. Звичайно, мені там ще гратись і гратись, поки щось вийде, але суть зрозуміла.
1. Це - фінальне фото нас, таких розумних і красивих, хоч розірвись. А знаєте, що ми тут кажемо? - Не "си-и-ир", і навіть не "труси-и-и", а "страте-е-е-гія". Один з тренерів - Діма, в бірюзовій футболці, а другий - Володя, знімає моїм фотоапаратом.
2. Це - початок, робимо презентацію один одного і громадських організацій своїх візаві.
Посередині - моя вчителька англійської. Я вам, мабуть, не казала, що з грудня двічі на тиждень ходжу в міську бібліотеку, там вивчаю англійську в Університеті 60+. Хоч мені й менше, але взяли. Там пенсіонери вивчають комп"ютер, англійську, історію, право. Я ходжу лише на англійську. Проводяться також майстер-класи з рукоділля і т. ін. Все це безкоштовно.
3. От в такій динаміці Діма і Володя доносили до нас знання.
4. Маленька частинка тих знань: Як оформити сторінку своєї громадської організації в соцмережах.
5.
6. А це ми вже на другий день спільними зусиллями, навіть можна сказати, мозковим штурмом, виробили стратегію, яку інформацію варто розміщувати в соцмережах, а яку на сайті, а яку і там, і там, і чому.
7. Як і минулого разу, це все "печеньки от госдепа", тобто грант, і ми нічого не платили, крім організаційного внеска 50 грн. Тренінг проходив в Чернігові, поруч з Десною, в парк-готелі "Чернігів", там же нас годували, а кому треба ночувати, то й проживання оплачували (на цей раз це була одна людина).
Нам подарували кожному доменне ім"я і хостинг на два роки. В травні в Києві буде форум, на який попадуть не всі, а лише по одному від кожної громадської організації з різних областей, і там автори найкращих сайтів будуть нагороджені солідним доменом, типу "соm", чи т.п.
8. Такий хай-тек всередині готелю.
Коли в мене почне щось витанцьовуватись з сайтом, коли я конкретно сформулюю свою ідею, я вам, друзі, про це розповім, можливо, серед вас знайду однодумців, і будемо разом робити добрі діла.
Не по темі:
А знаєте, звідки в нашій сім"ї фраза "добрі діла"? Колись у Ворохті (Карпати) кілька років поспіль фонд (не пам"ятаю вже назву), одним з кураторів якого була, здається, Катерина Ющенко, організовував великі дитячі табори для відпочинку дітей, в основному, сиріт і інвалідів. З дітьми працювали україномовні і англомовні вихователі і черниці з США, з діаспори.
Місцеві жителі, які на літо влаштовувались туди на роботу, казали, що з дітьми працюють ЗОВСІМ не так, як в радянських піонертаборах. Та ми й самі це трохи бачили. Це й справді було чудово.
Читали ми розклад дня, а там - підйом, руханка, сніданок і т.ін., і "добрі діла". Під час тих "добрих діл" діти ходили по Ворохті, або по лісі і збирали сміття. Можливо, в них були й ще якісь добрі діла.
Але в нашій сім"ї цей вираз жартома застосовується, коли ми робимо щось не для себе, а для загального блага. Наприклад, на дачі питає мій чоловік: "Де мама?". Анжеліка відповідає: "Пішла добрі діла робити - сміття в лісі збирає"... Чи розповідаємо дочці про карпатський похід і кажемо :"Добре, що в нас було з собою 4 гвіздки, бо ті бідні "бєсєдки" біля Близниці вже ніякі". - "А-а, то ви там поробили добрі діла."
Або ще щось в такому дусі.
Робімо добрі діла разом!
А 27-28 лютого була його друга частина. Навчались інтенсивно, з 9 год. до 19год. в суботу, і з 9 до 16 год. в неділю.
А виросла над собою - аж об стелю стукаюсь.
Була нова інформація, аналітична і творча робота в групах, рухливі ігри, і, звичайно, практика за комп"ютерами.
Закінчилось тим, що ми навчилися робити сайти. Звичайно, мені там ще гратись і гратись, поки щось вийде, але суть зрозуміла.
1. Це - фінальне фото нас, таких розумних і красивих, хоч розірвись. А знаєте, що ми тут кажемо? - Не "си-и-ир", і навіть не "труси-и-и", а "страте-е-е-гія". Один з тренерів - Діма, в бірюзовій футболці, а другий - Володя, знімає моїм фотоапаратом.
2. Це - початок, робимо презентацію один одного і громадських організацій своїх візаві.
Посередині - моя вчителька англійської. Я вам, мабуть, не казала, що з грудня двічі на тиждень ходжу в міську бібліотеку, там вивчаю англійську в Університеті 60+. Хоч мені й менше, але взяли. Там пенсіонери вивчають комп"ютер, англійську, історію, право. Я ходжу лише на англійську. Проводяться також майстер-класи з рукоділля і т. ін. Все це безкоштовно.
3. От в такій динаміці Діма і Володя доносили до нас знання.
4. Маленька частинка тих знань: Як оформити сторінку своєї громадської організації в соцмережах.
5.
6. А це ми вже на другий день спільними зусиллями, навіть можна сказати, мозковим штурмом, виробили стратегію, яку інформацію варто розміщувати в соцмережах, а яку на сайті, а яку і там, і там, і чому.
7. Як і минулого разу, це все "печеньки от госдепа", тобто грант, і ми нічого не платили, крім організаційного внеска 50 грн. Тренінг проходив в Чернігові, поруч з Десною, в парк-готелі "Чернігів", там же нас годували, а кому треба ночувати, то й проживання оплачували (на цей раз це була одна людина).
Нам подарували кожному доменне ім"я і хостинг на два роки. В травні в Києві буде форум, на який попадуть не всі, а лише по одному від кожної громадської організації з різних областей, і там автори найкращих сайтів будуть нагороджені солідним доменом, типу "соm", чи т.п.
8. Такий хай-тек всередині готелю.
Коли в мене почне щось витанцьовуватись з сайтом, коли я конкретно сформулюю свою ідею, я вам, друзі, про це розповім, можливо, серед вас знайду однодумців, і будемо разом робити добрі діла.
Не по темі:
А знаєте, звідки в нашій сім"ї фраза "добрі діла"? Колись у Ворохті (Карпати) кілька років поспіль фонд (не пам"ятаю вже назву), одним з кураторів якого була, здається, Катерина Ющенко, організовував великі дитячі табори для відпочинку дітей, в основному, сиріт і інвалідів. З дітьми працювали україномовні і англомовні вихователі і черниці з США, з діаспори.
Місцеві жителі, які на літо влаштовувались туди на роботу, казали, що з дітьми працюють ЗОВСІМ не так, як в радянських піонертаборах. Та ми й самі це трохи бачили. Це й справді було чудово.
Читали ми розклад дня, а там - підйом, руханка, сніданок і т.ін., і "добрі діла". Під час тих "добрих діл" діти ходили по Ворохті, або по лісі і збирали сміття. Можливо, в них були й ще якісь добрі діла.
Але в нашій сім"ї цей вираз жартома застосовується, коли ми робимо щось не для себе, а для загального блага. Наприклад, на дачі питає мій чоловік: "Де мама?". Анжеліка відповідає: "Пішла добрі діла робити - сміття в лісі збирає"... Чи розповідаємо дочці про карпатський похід і кажемо :"Добре, що в нас було з собою 4 гвіздки, бо ті бідні "бєсєдки" біля Близниці вже ніякі". - "А-а, то ви там поробили добрі діла."
Або ще щось в такому дусі.
Робімо добрі діла разом!