olga_kulaj (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
olga_kulaj) wrote2019-06-12 05:22 pm
olga_kulaj) wrote2019-06-12 05:22 pm
Наш Camino de Santiago, виявляється, почався в 2015 році
Camino - в перекладі означає "дорога, шлях".
Хто б подумав? Щойно відкрила для себе таке...
Друзі, якщо Доля вас кудись веде, то навіть якщо ви їй чините опір, вона все одно своє зробить. Так було з нашим з чоловіком знайомством... (в кінці поста розповім, бо це не по темі).
Вже кілька днів я хочу зазирнути в свої фотки походу від села Форна в Іспанії, та все забуваю. Але весь час крутиться думка, що десь же я бачила той символ Дороги святого Якова (Camino de Santiago), ще звернула увагу, що він такий синьо-жовтий, як наш прапор, і сфоткала його. І от знайшла. Йес! Йес! Йес
1.Знак Каміно на розвилці
Ми таки пройшли по Дорозі святого Якова десь 2,5- 3 км в один бік і стільки ж назад, 16 жовтня 2015 року. Звичайно, про це не знали, ніякого креденсіаля (паспорта пілігрима) в нас не було, і печатки ніхто не ставив.
2. Я, виявляється, стою на Каміно
Подивилась на es.wikiloc Форна - Війялонга (бо ми йшли в бік Війялонги), аж там маршрут саме Santiago, на фотках веселі пенсіонери, і є по маршруту фото того будиночка, який ми бачили в горах за сімома замками і з якого доходив запах пасіки.
3. Ось цей будиночок.
Докладно про той похід тут Испания, осень 2015 г. 8. Деревенька Форна (Forna) и горный маршрут от нее Похід не дуже цікавий, але дуже цікаве село на 45 жителів.
Та жовта стилізована мушля (ракушка) морського гребінця символізує точку - місто Сантьяго де Компостела, в яку, як промені, стікаються шляхи паломників з усіх кінців Іспанії і з-за її меж).
Тепер ми ще більше віримо, що наша мрія здійсниться.
Ну і про наше знайомство. В 1975 році я була абітурієнткою, вчилась на одномісячних підготовчих курсах будівельного інституту. Жила я в кімнаті зі студенткою 2-го курсу, яка зустрічалась з хорошим хлопцем Валєрою (світла йому пам”ять), за якого вона через кілька років вийшла заміж. Валєра вчився на ПО (подготовительное отделение), там вчились ті, в кого є стаж не менше року, нерідко хлопці після армії туди вступали. Після нього не здавали вступних іспитів, лише випускні з того ПО.
З ним в кімнаті жив хлопець Льоня, такий же, “пеошник”. Валєра мені запропонував з ним познайомитись, мовляв, хороший хлопець і т.ін. Я кажу: “Та ти що, Валєра, мені не до хлопців, я вже один рік не вступила, зараз вся в навчанні.”
Він і Льоні пропонував познайомитись з “хорошою дівчиною”, тобто, мною, але в Льоні чогось настрою на знайомства не було. Пройшло чотири з гаком місяці, і вже Петя (світла йому пам”ять) познайомив нас під новорічною ялинкою. Через місяць-два Валєра побачив нас удвох і каже: “Ну, нічого собі! Льоня, оце ж та дівчина, з якою я хотів тебе познайомити! Оля, ну ти поняла, я тобі про нього казав?”
Від Долі не втечеш. Ми повинні пройти Каміно!
Перший пост на тему Каміно тут Мрія. Каміно
Хто б подумав? Щойно відкрила для себе таке...
Друзі, якщо Доля вас кудись веде, то навіть якщо ви їй чините опір, вона все одно своє зробить. Так було з нашим з чоловіком знайомством... (в кінці поста розповім, бо це не по темі).
Вже кілька днів я хочу зазирнути в свої фотки походу від села Форна в Іспанії, та все забуваю. Але весь час крутиться думка, що десь же я бачила той символ Дороги святого Якова (Camino de Santiago), ще звернула увагу, що він такий синьо-жовтий, як наш прапор, і сфоткала його. І от знайшла. Йес! Йес! Йес
1.Знак Каміно на розвилці
Ми таки пройшли по Дорозі святого Якова десь 2,5- 3 км в один бік і стільки ж назад, 16 жовтня 2015 року. Звичайно, про це не знали, ніякого креденсіаля (паспорта пілігрима) в нас не було, і печатки ніхто не ставив.
2. Я, виявляється, стою на Каміно
Подивилась на es.wikiloc Форна - Війялонга (бо ми йшли в бік Війялонги), аж там маршрут саме Santiago, на фотках веселі пенсіонери, і є по маршруту фото того будиночка, який ми бачили в горах за сімома замками і з якого доходив запах пасіки.
3. Ось цей будиночок.
Докладно про той похід тут Испания, осень 2015 г. 8. Деревенька Форна (Forna) и горный маршрут от нее Похід не дуже цікавий, але дуже цікаве село на 45 жителів.
Та жовта стилізована мушля (ракушка) морського гребінця символізує точку - місто Сантьяго де Компостела, в яку, як промені, стікаються шляхи паломників з усіх кінців Іспанії і з-за її меж).
Тепер ми ще більше віримо, що наша мрія здійсниться.
Ну і про наше знайомство. В 1975 році я була абітурієнткою, вчилась на одномісячних підготовчих курсах будівельного інституту. Жила я в кімнаті зі студенткою 2-го курсу, яка зустрічалась з хорошим хлопцем Валєрою (світла йому пам”ять), за якого вона через кілька років вийшла заміж. Валєра вчився на ПО (подготовительное отделение), там вчились ті, в кого є стаж не менше року, нерідко хлопці після армії туди вступали. Після нього не здавали вступних іспитів, лише випускні з того ПО.
З ним в кімнаті жив хлопець Льоня, такий же, “пеошник”. Валєра мені запропонував з ним познайомитись, мовляв, хороший хлопець і т.ін. Я кажу: “Та ти що, Валєра, мені не до хлопців, я вже один рік не вступила, зараз вся в навчанні.”
Він і Льоні пропонував познайомитись з “хорошою дівчиною”, тобто, мною, але в Льоні чогось настрою на знайомства не було. Пройшло чотири з гаком місяці, і вже Петя (світла йому пам”ять) познайомив нас під новорічною ялинкою. Через місяць-два Валєра побачив нас удвох і каже: “Ну, нічого собі! Льоня, оце ж та дівчина, з якою я хотів тебе познайомити! Оля, ну ти поняла, я тобі про нього казав?”
Від Долі не втечеш. Ми повинні пройти Каміно!
Перший пост на тему Каміно тут Мрія. Каміно