olga_kulaj: (Карпати 2007)
Частина 1 (Знайшла свій старий зошит. ГКЧП) тут.
Частина 2.(Початок походу)
Курсивом те, що написала зараз.
24 серпня 1991 року. Ідемо. Спочатку дорога приблизно така, якою ми йшли від Лазещини - кам'яниста, мокра, але вантажівка ще може проїхати. Цікаво, що в Карпатах чим вище піднімаєшся, тим більше болото. Обабіч дороги – малинник, ягід – море, ми трохи «попаслися».
Далі зустріли хатину з хлівами, коло якої сушилося десятків зо три нових відер. Хатина сама схожа на хлів, скрізь багнюка, а на порозі – жінка з немовлям.
Це – літній табір пастухів. Електричні дроти сюди вже не доходять. Як можна жити з дитиною в таких умовах?

1. Фото не з походу, це ми під Магурою у Ворохті.


Далі - тут... )
olga_kulaj: (Карпати 2007)
Частина 2.
Частина 1 тут
Курсивом - дописане сьогодні.
Настало 20 серпня. Танків на вулицях Чернігова нема, біля обкому не стріляють і навіть не мітингують (а саме тут півтора роки тому проходила «ковбасна революція»). Поїдемо, що буде, те буде.
Може, це останній раз їдемо в Карпати, бо навряд чи Західна Україна стерпить нову владу, візьме, та й відділиться, а ми залишимось за кордоном. Поїхали. До Києва 3 години автобусом, далі – поїздом на Івано-Франківськ.
На залізничному вокзалі в столиці людей, як завжди, багато, але всі якісь тихіші. І чомусь мені здалося, що в них, як і в мене, в голові суцільні знаки запитання.

На станціях в наш вагон мало хто заходив, а нам так кортіло дізнатися, що ж там нового.
Тільки увечері хтось сказав, що радіо «Свобода» передало, ніби Єльцин проти ГКЧП, і що його народ підтримує.
Вранці, 21 серпня, ми приїхали до Івано-Франківська.
Часу до прибуття Рахівського поїзда було багато – шість чи сім годин (а їхати всього 80 км) , тому ми здали рюкзаки в камеру схову і пішли гуляти по місту. (Рюкзачищі в нас тоді були ого-го які, бо через дефіцити ми везли майже всі продукти – макарони, крупи, цукор, олію, сало і т.ін. У Ворохті протягом кількох років не можна було нормально хліба купити, крім як з Рахівського поїзда, що приходив після 22-ї години. Народ біг за ним. В першу чергу брали хліб місцеві, а туристам, як пощастить.)
В центрі, біля штабу Руху, побачили юрбу людей, що слухали новини радіостанції «свобода», які долинали з величезних колонок, виставлених на підвіконня.

Тут ми дізналися, що народ піднявся проти ГКЧП, що Єльцин збирається летіти в Форос, щоб привезти в Москву законного Президента Горбачова.
Відразу стало якось легше, зявилась надія.
Пообідавши, ми пішли на вокзал до поїзда Львів-Рахів.
Скільки років вже ним їжджу, а нічого не змінюється – такий же бруд, і така ж задуха. Добре, якщо на весь вагон відчиняється хоча б одне вікно.

В мене, звичайно, відразу почалась мігрень, а це така мука, що недарма Анжеліка, коли говорить про мою мігрень, цитує Карлсона: «Наша мама знову «я самый больной в мире человек, ты будешь мне родной матерью».» А я їй відповідаю: «Так, це ти мені будеш «родной матерью».»
Обліпила я лоба 15-копійочними монетами (де найсильніше болить, вони не відпадають, і наче трохи полегшують біль), поклала під голову кофту, і лежу, страждаю.
Добре, що це плацкартний вагон, хоч лави тверді, але на них можна простягнутися.
Заплющила очі, лежу і думаю: «Боже, зніми цей біль. Боже, зроби, щоб Єльцин врятував Горбачова, зроби, щоб закінчились їхні чвари, нехай вони обіймуться, і все буде добре. Вони ж обоє розумні люди. «
І знову: «Боже, забери від мене цей біль.» І так всю дорогу – то про свою нещасну голову, то про Єльцина і Горбачова.

А коли ми через три години приїхали у Ворохту, то дізналися, що все скінчилося, путч придушено, членів ГКЧП заарештовано, Горбачов у Москві. Ура!

1. В цій хаті в центрі Ворохти ми поселились, і потім приїздили сюди ще багато років, доки були живі господарі. Он моя сім"я виглядає з мансарди, в якій ми жили.

Читати далі тут... ( і 4 фото) )
olga_kulaj: (Карпати 2007)
Перший похід, а також, що я робила навесні в Карпатах, тут.
Погода в горах дуже мінлива. Це буде фоторозповідь-хроніка, де ви, дорогі мої читачі, побачите, які зміни в природі відбуваються протягом кількох годин.

1.10 квітня, 7 год. 25 хв., с. Кваси Закарпатської обл. Вид з мого балкона. Вчора, як ви бачили в попередньому пості,  тут, внизу,  була весна, сніг був тільки на горах.

Читати далі ( ще 29 фоток)... )
olga_kulaj: (Карпати 2007)
Насправді це не зовсім походи, скоріше прогулянки, бо без ночівлі, але навесні 2011 року я вперше так гуляла Карпатами, зовсім сама. Це було на Закарпатті, в с. Кваси Рахівського р-ну, де я в санаторії лікувала те, чим ходять по горах, і те, на чому носять рюкзак, тобто суглоби і хребет. В 2011р. я поїхала в цей санаторій вперше, на розвідку, а в 2012 і 2013 р.р. - вже з чоловіком.

Жила я в одномісному номері, в гори ходила сама, спілкувалась з відпочивальниками, в основному, за обідом, і під процедурними кабінетами. І мені цього вистачало, як не дивно, хоч я людина товариська, люблю і поговорити, і послухати...

Мабуть, у кожного бувають періоди в житті, коли хочеться побути на самоті. А мені перед цим протягом дванадцяти років за родом своєї діяльності доводилось дуже багато спілкуватись.
Чи боялась я сама ходити в гори? - Ні. Карпати я знаю непогано, техніки безпеки дотримуюсь. Знаю, що дикі звірі бояться людей більше, ніж ми їх.
В Квасах влітку ми були не раз, хоч ходили за одним маршрутом - на Близницю.

Всього  за цей приїзд в мене було два невеликі походики - по 3-5 годин, і два більші, на цілий день, коли доводилось просити сусідів по столу забрати для мене вечерю.

Це - перший, тренувальний, 9 квітня.
1. Це - санаторій, зліва - підвісний місток, по якому я сюди прийшла. Але це не похід, це так, щоб сфоткати.


Пройтись зі мною...(28 фоток) )
olga_kulaj: (Карпати 2007)
Цей пост для наших друзів з клубу гірського туризму і скелелазіння "Leon Dormido" в Полопі (область Валенсія).
Este post es para nuestros amigos del grupo de senderismo y escalada en roca en Polop "Leon Dormido"
1.

Карпати - зелені і красиві гори.
Cárpatos - montañas verdes y hermosos.

Leer más. 101 fotos aquí... )
olga_kulaj: (Карпати 2007)
Пост-предисловие здесь
В Карпаты мы ездим с 1990г. Обычно 4-5 ночей проводим в походе с палаткой (только семьей) , и еще неделю живем у хозяйки, гуляем по горам, собираем грибы и ягоды. В этом году вторую половину отдыха решили изменить.
Так как до границы со Словакией от места, куда мы вернулись из похода(с. Квасы, Закарпатской обл.), всего 227км, (а от дома родного - 950км) и шенгенская виза у нас открыта, решили побывать в новой для себя стране, тем более, что в ней тоже есть горы.
Было также интересно узнать, как живет в Евросоюзе небогатая страна. Да и машиной за границу мы еще не ездили, пора попробовать.
1.

Попутешествовать с нами можно здесь... )
olga_kulaj: (Карпати 2007)
А знаете, почему?
Мы вернулись домой. И развесили сушиться и проветриваться палатку, спальники, рюкзаки, дождевики, карематы, и просто большую стирку. Ну, и котелки пока там стоят.
Фотоотчет сделаю, как только переработаю гору помидоров, которые уродились на даче (огурцам за время нашего отсутствия - кердык, но в этом году у многих так).
А мандровали мы сначала по украинским Карпатам, а потом и по словацким Высоким Татрам (и не только).
1. Сначала мы жили в таких условиях,

Читать дальше. Здесь пока 4 фотки... )

В следующих постах покажу и расскажу, где мы были, что видели, как оздоравливались, что почем, как общались с людьми, и о наших приключениях.
olga_kulaj: (Карпати 2007)
 Це був наш найтяжчий похід, починаючи з  1990 року (в 2010 р. буде ще важчий), але розповідалось про нього найвеселіше.
Можливо тому нас на форумі Турклубу КПІ  запросили взяти участь у конкурсі фотонарисів. Це була наша перша участь в конкурсі і  - о, радість, зайняли 2-е місце.  Формат конкурсу обмежував кількість фото до 25-и, тому зараз я додала ще 10 з гарними пейзажами.
1.

Ну, що, ходімо з нами... )
olga_kulaj: (Карпати 2007)
У нас этим чаще всего занимается муж. Я пеку, он рисует.

Под катом – торт и расшифровка наскальной, а вернее, натортной живописи.
Попробуйте угадать, что он там наваял, и что его вдохновляет, учитывая тематику моего блога.

И как вы думаете, почему вверху я разместила эту картинку?
1.Гора Хомяк.


Ответ здесь... )
olga_kulaj: (Карпати 2007)
В горы ходим с 1990 года. Ходим только семьей. Я - Ольга, муж - Леонид  и дочь - Анжелика. Иногда  вдвоем -я с супругом, если дочкин отпуск не совпадает с нашим.
Вот так мы собираемся в Карпаты:

1.Благодаря сушилке, мы теперь в горах даже борщ готовим. P7077328

2.В горы идем, чтобы увидеть такую красоту:
P7244375
Read more... )

Profile

olga_kulaj: (Default)
olga_kulaj

September 2017

S M T W T F S
     12
34 56789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 25th, 2017 04:47 pm
Powered by Dreamwidth Studios